Доповідь керуючого Бориспільською єпархією Української Православної Церкви митрополита Бориспільського і Броварського Антонія на річних Єпархіальних зборах

Створено: Вівторок, 27 грудня 2022, 21:22

Доповідь  керуючого Бориспільською єпархією  Української Православної Церкви  митрополита Бориспільського і Броварського Антонія  на річних Єпархіальних зборах    

26 грудня 2022 р., Києво-Печерська Лавра    

Ваші Преосвященства, всечесні отці, матушка ігуменя,  шановні брати і сестри!    Щиро радий вітати усіх вас на щорічному Єпархіальному зібранні Бориспільської єпархії. Дякую, що знайшли можливість у ці неспокійні дні залишити свої парафії та прибути у Свято-Успенську Києво-Печерську Лавру на нашу зустріч.

Тем для обговорення є багато, і всі актуальні та потрібні. Адже живемо ми у надскладний час – час війни. І на жаль, не тільки фізичної, а й духовної – відкритої боротьби проти Бога та Церкви Христової. І перш ніж перейти безпосередньо до обговорення стану справ у Бориспільській єпархії, коротко зупинюсь на важливих змінах у статутній діяльності Української Православної Церкви, які відбулись цього року.  

Після повномасштабного вторгнення військ Російської Федерації на територію України ми всі опинились у нових, абсолютно невідомих до того, реаліях існування. У перший же день війни 24 лютого Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій, перший серед інших керівників конфесій України,  звернувся до своєї пастви зі словом підтримки та закликав всі сторони припинити кровопролиття на українській землі, засудивши війну як порушення заповіді Божої. Згодом були звернення Священного Синоду, єпархіальних архієреїв з закликами про припинення війни та про надання допомоги українським захисникам і постраждалим, а особливо про посилення молитви про мир в Україні.  Задля вирішення назрілих проблем, 12 травня на засіданні Священного Синоду Української Православної Церкви було ухвалено рішення провести зібрання єпископів, священиків, монахів та мирян Української Православної Церкви. На виконання цього рішення, 27 травня 2022 року Свято-Пантелеімонівському жіночому монастирі, що у Феофанії м. Києва, зібрання було скликане. Участь у зібранні взяли і представники Бориспільської єпархії, які висловили свої думки та пропозиції щодо бачення подальшого статусу Української Православної Церкви. Очевидним стало необхідність внесення змін та доповнень до Статуту про управління Української Православної Церкви.   На пропозицію Блаженнішого Митрополита Онуфрія, учасники зібрання проголосували за надання цьому зібранню статусу Собору Української Православної Церкви. Відповідно до Статуту, Собор є найвищим органом влади Української Православної Церкви і до його повноважень належить ухвалення змін до Статуту Церкви. Після попереднього розгляду змін та доповнень до Статуту Собором єпископів УПЦ, цього ж дня ці статутні зміни були ухвалені Собором Української Православної Церкви.    Таким чином, у Статуті про управління Української Православної Церкви від 27 травня 2022 року було зафіксовано норми, які свідчать про повну самостійність та незалежність Української Православної Церкви. Про ухвалені статутні зміни були проінформовані вищі органи державної влади: Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, та безпосередньо Державна служба з етнополітики та свободи совісті.    Окрім змін і доповнень до Статуту, Собором Української Православної Церкви була прийнята Постанова, норми якої стали своєрідним підсумком роботи Собору та задекларували нові напрямки у житті та діяльності нашої Церкви. Зокрема, визначені умови, за яких можливий діалог з представниками так званої Православної Церкви України. А також щодо відновлення мироваріння в нашій Церкві та відкриття українських парафій закордоном. Ці та інші положення, з якими ви, думаю, ознайомилися відразу після завершення роботи Собору, поклали підґрунтя для церковного життя у новітній час.    А в цьому новітньому часі триває війна. Продовжують руйнуватись міста і села України, і найголовніше – війна забирає тисячі життів. А тому, впродовж цих десяти місяців напрямки роботи в єпархії були направлені на подолання наслідків війни, надання допомоги захисникам України і постраждалим від бойових дій. Багато наших парафіян разом зі священнослужителями об’єдналися у волонтерській діяльності. Спільними зусиллями була надана допомога переселенцям та жителям сіл Київщини, які особливо постраждали під час бойових дій.  

При храмах Бориспільської єпархії діяли гуманітарні пункти, куди привозили гуманітарний вантаж волонтерські організації з України та країн Європейського Союзу – Канади, Німеччини, Італії, Польщі. Стараннями парафіян та інших мешканців сіл проводилося фасування та роздача продуктових наборів, побутової хімії, медикаментів та одягу. Для тих, хто не мав можливості приходити, стараннями громад, допомогу розвозили адресно. Такі пункти продовжують діяти на парафіях єпархії й до нині.  Попри складну ситуацію, духовенство єпархії продовжували  відвідувати будинки для людей похилого віку, реабілітаційні центри та шпиталі, окормляти сім’ї загиблих воїнів. Понад 60 малозабезпечених сімей отримали матеріальну допомогу.   Була надана допомога жителям сіл Вишгородського і Броварського районів, які перебували під окупацією та найбільш постраждали від війни. Це села Заворичі, Богданівка, Бервиця, Москрець, Шевченково, Михайлівка, Гребельки, Сітильня, Кулажинці, Плоске, Русанів, Перемога, Катюжанка, Димер, Любимівка. Вдячність священникам, які у часи активних бойових дій, не залишили своїх парафіян, а були разом з ними. Для багатьох храм став єдиним порятунком у ці надважкі часи.    Окрім того, допомогу (здебільшого це продукти харчування), яку зібрали у селах Світильня, Плоске, Русанів наші священники доставили мешканцям деокупованих сіл Миколаївської та Херсонської областей, а також у Свято-Успенську Святогірську Лавру.   Загалом, в Бориспільській єпархії впродовж року була надана допомога Збройним Силам України, підрозділам територіальної оборони, військовим підрозділам, переселенцям та постраждалим від війни і людям, які опинились у складних умовах, на суму 1800 000 (один мільйон вісімсот тисяч) гривень. За ці кошти були придбано: військову амуніцію, пальне, продукти харчування для дорослих і дітей, медикаменти, засоби гігієни тощо.  

Незважаючи на таку посильну допомогу релігійних громад Українську Православну Церкву намагаються зробити ворожою в очах українського суспільства, умисно продовжуючи називати нашу Церкву «російською», а священиків «московськими». І це часто призводить до силових захоплень храмів чи так званої зміни конфесійної приналежності релігійних громад. Понад те, у Броварському, Бориспільському та Вишгородському районах, а також в окремих об’єднаних територіальних громадах, представниками влади були прийняті рішення про заборону діяльності Української Православної Церкви в межах зазначених населених пунктів. Окрім того, 6 вересня, виконавчий комітет Броварської міської ради вирішив передати в оренду так званій Православній Церкві України комплекс споруд в селі Княжичі, що були зведені Спасо-Преображенським чоловічим монастирем Української Православної Церкви. Незважаючи на те, що з 1998 року наш монастир користується земельною ділянкою у Княжичах законно на підставі державного акта на надання права користування земельною ділянкою. Припинити право користування земельною ділянкою може лише суд.    Ухвалюючи такі рішення, місцеві чиновники виходять за межі своєї компетенції та грубо порушують чинне законодавство України. Нашими парафіями були подані заяви до керівництва Київської обласної військової адміністрації щодо скасування таких заборон, які й так не мають юридичної сили.   Окрім того, при підтримці представників місцевого самоврядування, на понад тридцяти парафіях в межах Бориспільської єпархії були проведені збори територіальних громад, на яких ухвалювались рішення про перехід релігійної громади до так званої Православної Церкви України. В той час, коли сама ж релігійна громада заявляє про незмінність свого статусу. По всіх парафіях, де були проведені такі збори територіальних громад, при супроводі єпархіального юридичного відділу були складені застереження та направлені до Київської обласної військової адміністрації. По семи парафіях Бориспільської єпархії направлено заяви до Головного управління Служби безпеки України в Київській області щодо притягнення до відповідальності посадових осіб органів місцевого самоврядування за втручання у діяльність релігійних громад. В поліцію складено та подано понад 50 заяв щодо правопорушень, скоєних під час спроб силового захоплення храмів. На сьогодні триває робота щодо оскарження незаконної перереєстрації релігійних громад Бориспільської єпархії у антирейдерській комісії Міністерства юстиції України та в суді.        

В супереч вимогам чинного законодавства, Київської обласною військовою адміністрацією було перереєстровано 35 парафій Бориспільської єпархії. Із них 16 парафій було захоплено силовим шляхом. Чотири парафії разом з настоятелем перейшли до так званої Православної Церкви України: у селах Бобрик, Паришків, Корніївка та Мартусівка. 15 парафій, незважаючи на незаконну перереєстрацію, продовжують відстоювати свої храми.     Слід зазначити, що через активні бойові дії в Бориспільській єпархії згоріло  два храми:  1. Свято-Георгіївський у с. Заворичі Броварського р-ну;  2. Вознесенський у с. Лук’янівка Броварського р-ну,   та чотири зазнали пошкоджень:  1. Свято-Покровський у с. Плоске Броварського р-ну;  2. Свято-Покровський у с. Велика Димерка Броварського р-ну;  3. Архангело-Михайлівський у с. Демидів Вишгородського р-ну;  4. Свято-Вознесенський храм у с. Бобрик Броварського р-ну.     Милістю Божою, у такий складний час на наших парафіях і у монастирях продовжується церковне життя: звершуються богослужіння – основа буття парафії, таїнства, будуються нові храми і відбудовуються пошкоджені; звершуються хіротонії та чернечі постриги.  

У звітному році 20 листопада, з благословення керуючого Черкаською єпархією Преосвященного митрополита Черкаського і Канівського Феодосія, до Архангело-Михайлівського чоловічого монастиря, що в м. Переяславі, було передано частку мощей преподобномученика Макарія Канівського. Святиню урочисто зустріли духовенство та миряни єпархії, і після принесення, у монастирському храмі був відслужений молебень до святителя Макарія.   28 листопада, у день пам’яті прп. Паїсія Величковського — 300-ліття з дня народження якого відзначається цьогоріч — у храмі на честь свт. Софронія Іркутського у м. Березань, була звершена урочиста Божественна літургія та освячено накупольний хрест.    22 жовтня секретар єпархії Преосвященний єпископ Переяслав-Хмельницький Діонісій звершив освячення накупольних хрестів для Свято-Миколаївського храму с. Хотянівка Вишгородського району.  25 червня у Свято-Миколаївському храмі села Демидів Вишгородського району Преосвященний єпископ Згурівський Амвросій звершив чернечий та іночеський постриг чотирьох послушниць, які подвизаються при цьому храмі.      

Статистичні дані

У звітному році структура Бориспільської єпархії залишилась незмінною. На кінець грудня звітного року в єпархії діє Єпархіальна рада, Єпархіальний суд, Ставленицька комісія та 13 відділів та 13 благочинь — 12 територіальних 1 профільне (Монастирське).   Для обговорення та вирішення поточних питань впродовж року неодноразово проводились зібрання Єпархіальної ради, отців благочинних, та виїзні зібрання духовенства єпархії. Ставленицька комісія проводила співбесіди з кандидатами у священний сан.  В управлінні єпархією керуючому допомагають секретар єпархії Преосвященний Діонісій, єпископ Переяслав-Хмельницький, а також вікарний Преосвященний Амвросій, єпископ Згурівський та отці благочинні єпархії.     На кінець 2022 року в Бориспільській єпархії діє 181 парафія, що на 4 парафії менше ніж у минулому році, та 7 монастирів: 5 чоловічих і 2 жіночих.    На парафіях та в монастирях звершують своє служіння 221 клірик, серед яких: 192 священника, 22 диякони та 17 монастирських кліриків.  У монастирях несуть своє служіння 17 ченців та 9 черниць, а також 5 послушників.    За звітний період для Бориспільської єпархії було звершено 3 священицькі та 2 дияконські хіротонії.    У сан священника рукоположені:  1. диякон Георгій Мусієнко;  2. диякон Павло Коваленко;  3. диякон Володимир Довгаленко.     У сан диякона:  1. Ігор Зелінський;  2. Михайло Горбачик.    У клір Бориспільської єпархії прийнято 2 клірики та ще один клірик проходить випробувальний термін  —  1. Ієрей Іоанн Безхребтий (перейшов з Київської єпархії);  2. Протоієрей Михаїл Глеба (перейшов з Київської єпархії);  3. Ієрей Михайло Майор (з Хустської єпархії).    За власним бажанням, відповідно до поданого прохання чотири клірики почислені за штат Бориспільської єпархії:  1. Протоієрей Миколай Горюнов;  2. Протоієрей Дмитрій Бондар;  3. Протоієрей Ярослав Холодницький;  4. Протоієрей Петро Нагайчук.     За ухилення в розкол та інші церковно-дисциплінарні порушення п’ять кліриків єпархії заборонені у священнослужінні:  1. Архімандрит Іоанн (Шевченко);  2. Протоієрей Василій Дешевий;  3. Протоієрей Анатолій Слинько;  4. Протоієрей Георгій Мусієнко;  5. Ієрей Валентин Верповський.    Зі сумом констатуємо, що у 2022 році померли три клірики єпархії:  1. Протоієрей Григорій Яременко (+01.06.2022)  2. Протоієрей Василій Ковбасинський (05.10.2022)  3. Схиієромонах Спиридон (Омельченко) (+04.11.2022)    Вічна їм пам’ять!    

Ось короткий огляд церковного життя парафій і монастирів Бориспільської єпархії у 2022 році. Дякую усім вам, дорогі владики, отці, ченці, брати і сестри, за вашу допомогу мені, як керуючому єпархією, в управлінні єпархією, за ваше служіння, за допомогу один одному, підтримку наших вірян. І завершуючи своє слово, хочу вкотре закликати вас до стійкості у вірі.   Часи непрості, але багато хто з наших священнослужителів ще пам’ятають часи радянських репресій. З Божою допомогою, хто проявив мужність духу і незламність перед політичними маніпуляціями – той залишився вірним Христу. Можна конфіскувати майно і навіть храми, накласти так звані санкції на релігійну діяльність, проте неможливо конфіскувати віри в наших серцях, неможливо примусити зректись Христа, якщо головною метою життя – є спасіння душі.   Важко спостерігати, як свідомо перекручуються факти проти Церкви і фальсифікуються справи проти наших священнослужителів. Порушені права захищаються у відповідних інстанціях, в суді. Проте розум відмовляється сприймати, що люди настільки заблукали у власних амбіціях, що дійшли до відкритого богохульства – хули на Бога-Трійцю та на Святу Церкву. Наша Церква стала на захист проти такого кощунства. 20 грудня Священним Синодом було прийняте відкрите звернення до Президента України з проханням втрутитись у ситуацію та недопустити розпалення релігійної ворожнечі в України. І наш найголовніший обов’язок сьогодні, як священнослужителів Церкви Христової, - захищати Істину, Православну віру, та Святу Церкву, дбати за вручену нам паству.     Бажаю усім нам у ці складні часи, мужності духу, впевненості, що ми на правильній дорозі до Христа, та непохитної довіри Богові, Його Промислу про наше майбуття.