Річний звіт літургічної комісії Бориспільської єпархії Української Православної Церкви

15 грудня 2014 р.

Керівник – протоієрей Димитрій Денисенко

Ваше Високопреосвященство, шановні отці!

Літургічна комісія створена Розпорядженням Керуючого справами Української Православної Церкви, митрополита Бориспільського і Броварського Антонія 28.11.2013 р.

Голова: прот. Димитрій Денисенко

Координати комісії: вул. П.Калнишевського, 11-А, Вишгород Київської області, 07300, Україна
Телефон / факс: +38 (04596)54123

Електронна пошта:e-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

До складу комісії увійшли: прот. Димитрій Денисенко – голова, архім. Спиридон (Ходанич), прот. Олександр Журавльов, архім.Феогност (Юраш), прот. Михаїл Тарасенко, прот. Олександр Попов, прот. Георгій Бойко, прот. Геннадій Спатарь, прот.Тарасій Степаненко, ієром. Назарій (Омеляненко), прот.Мирослав Бариляк, прот. Олександр Стасів.

Завданням Літургічної комісії є:

  •     редагування та складання нових богослужбових текстів і чино послідовностей
  •     З проблем статуту й узгодження його із сучасною богослужбовою практикою.
  •     систематизація та узагальнення літургійного досвіду,
  •     питання літургічної освіти мирян та священників,
  •     а також пропозиція рішень по складним календарним питанням.


За період 2014 року Комісією та за участю окремих членів Комісії були розглянуті наступні питання, З проблем статуту й узгодження його із сучасною богослужбовою практикою.

На засіданнях Літургійної комісії священики звернули увагу на практику здійснення парафіяльного богослужіння.

Суть проблеми

Типікон - книга, яка регулює літургійне життя церкви, в основному - монастирського походження і орієнтована на монастирське богослужіння. Служби надзвичайно довгі і для мирян стомлюючі. Тільки кілька монастирів змогли слідувати цьому буквально. У парафіяльних церквах і соборах служби завжди скорочувалися. Бачимо в богослужбовій практиці майже всюди відступ, скорочення і взагалі відсутність будь-якого керівного початку.

І звідси виникають проблеми. У відсутність конкретного керівництва священики скорочують служби, як хочуть. Не має однаковості, але набагато гірше те, що сутність церковної служби може спотворюватись довільною і нелогічною зміною богослужіння.

Тому пропонуємо поставити питання про створення такої редакції Типікону,яка б враховувала норми сучасного життя.

Пропозиції

  •     було б добре виробити саме парафіяльний богослужбовий статут.
  •     Узгодити уніфікації богослужбових скорочень та з урахуванням сучасних реалій, видати Посібник для священно-церковнослужителів (подібне як у С.Булгакова). Уставні скорочення повинні складати певні межі, якщо в силу певних обставин Статут не може бути повністю дотримано.


Визначенням цих меж, має займатись відповідна група освічених людей, які добре знають як сам церковний устав, так і його історію формування.

Систематизація та узагальнення літургійного досвіду.

розглянули документи передсоборної присутності:

    “Про підготовку до Святого Причастя”.

    “Впорядкування практики здійснення шлюбів (зокрема повторних)”.

    “Про християнське поховання покійних”.

    “Про подальші заходи, щодо подолання наслідків церковного розколу XVII ст.”

    “Про тверезість та попередження алкоголізму”.

З приводу ознайомлення з цими документами в усіх благочиннях Бориспільської єпархії були проведено збори за участю всіх настоятелів приходів. На цих зібраннях було коротко викладено основний зміст запропонованих до обговорення проектів документів. Кожен з настоятелів висловив свою точку зору.

За підсумками зборів було сформульовано такі питання та пропозиції:

1) За документом «Про підготовку до Святого Причастя»:

  - Викласти більш конкретно, тривалість посту перед Святим Причастям. Хто постити сім днів, а хто три дні? Кількість днів посту для дітей від трьох років до 14 років?

- Викласти в документі мінімальний час Євхаристичного Посту для немовлят (термін годування до Святого Причастя), для осіб які потребують прийому медпрепаратів.

- Кого з мирян можна допускати до Святого Причастя щотижня, щодня на Страсний і Світлої седмиці?

- Встановити як правило для всіх членів Церкви, а не як практику «згідно з якою ті хто причащаються кілька разів на рік досить поговіти три дні, а для тих хто причащаються частіше одного разу на місяць - одного дня, за умови дотримання одноденних і багатоденних постів».

- Викласти в документі єдиний для всіх порядок проведення Таїнства Сповіді (після вечірньої служби, до або під час Божественної Літургії). Це було б зручно для всіх мирян, тому що у всіх храмах по різному.

- Дотримуватися нашої усталеної традиції про обов'язковість сповіді перед Святим Причастям;

- Зберегти обов'язковість сповіді починаючи з семирічного віку;

- Визначити правила про те, кого можна записувати в записки на проскомідію;

-На зборах благочинь відбувалися дискусії з питання причастя віруючих інших парафій без згоди на це настоятеля того чи іншого приходу, а також питання допущення до таїнств людей не мають церковного благословення, тобто не вінчані

 2) За документом «Про християнське поховання померлих»:

  - Чи припустимо вчинення чину поховання над померлим, якщо немає доказів, що він був хрещений в Православ'ї?

- Чи припустимо здійснювати поховання над померлим, якщо будучи хрещений він не сповідався, не приймав Святого Причастя, ображав священика, насміхався над віруючими?

3) За документом «Впорядкування практики здійснення шлюбів (зокрема, повторних):

- Розробка уніфікованої таблиці про родинні стосунки наречених;

- Чи обов'язкові в даний час свідки для наречених?

Також розглянуто питання особливостей таїнства Причастя та Сповіді учасників бойових дій, питання звершення таїнства Шлюбу в суботу та питання вінчання хрещених батьків однієї дитини, питання дозволу звершувати Таїнство Вінчання протягом тижня, питання щодо перехрещення розкольників, заочних відспівувань, вчинення вінчань в суботу, а також перевірка учасників таїнств: Хрещення, Вінчання, Сповіді на знання молитов «Отче наш», «Вірую» і «Богородице Діво, радуйся». Пропозиції викладені окремим обгрунтуванням

Є прохання про

  - Створення в Інтернет- мережі нашої Єпархії ресурсу для обговорення документів і питань Міжсоборної присутності,

А також пропозиція

-проводити регулярні семінари за темою «Обговорення документів Міжсоборної присутності» на рівні Єпархії або окремих благочинь, наприклад - три - чотири рази на рік.

Ці документи вимагають консультацій фахівців в області Богослов'я, Літургіки. Тому пропоновані семінари повинні проводитися такими фахівцями.

Пропозиція рішень по складним календарним питанням

розглянуто питання обов’язків священства у воєнний час, особливостей спілкування священика з прихожанами, які мають протилежні політичні погляди, підготовки до святкування 1000-річчя переставлення свв.Бориса та Гліба.

Складена листівка для всіх парафій єпархії ВИПРОБУВАННЯ ВІРИ

Благочиння просять про

- Можливість отримання інтернет-консультацій від Єпархії або Київської Митрополії з питань богослужбової практики і треб.

Створення нових чинів

Питання в стані обговорення на предмет потреби в нових чинах.

Планується в 2015-2016 роках створення чинопослідувань треб які потрібні в сучасній богослужбовій практиці. Наприклад освячення школи, садочка.

Питання літургічної освіти мирян та священників

Можливо необхідно ввести практику літургічної освіти всіх прихожан - хоча б роздавати всім послідування Літургії з паралельним перекладом. Слід вивчати і тлумачити богослужіння, наближаючи його до розуміння парафіян і роблячи їх свідомими учасниками в ньому.

Плануються також цикл лекцій для всіх бажаючих для вивчення основ церковного статуту та сенсу Літургії .

Як сказав святитель Ігнатій (Брянчанінов), відступ попущено Богом і ми не можемо його зупинити своєї немічної рукою, але це не означає, що не потрібно боротися і свідчити Істину, щоб ті, хто захоче, хоча б і мале число, усвідомили, що відбувається і поспішили розпочати справу порятунку своєї душі.

Членами комісії проводиться місіонерсько-просвітницька діяльність. Голова Комісії виступає на сайті Першого Вишгородського Благочиння з коментарями щодо особливостей богослужіння в певні дні церковного року, пояснюючи зміст і значення обрядів і традицій.

Щиро сподіваємося, що наша співпраця продовжиться і ми будемо допомагати один одному в оцінці того, що відбувається у світі, відступившому від Христа.

Також, що цей досвід соборної думки допоможе нам і в майбутньому ставити і вирішувати проблеми церковного життя.