Митрополит Антоній (Паканич): «Нас намагаються подати як «п’яту колону» в Україні, а всі наші ініціативи – як «непатріотичні»

Українці втомились від війни. Величезну роль в питанні врегулювання збройного конфлікту на сході країни відіграє Церква як одна з інституцій з найбільшим рівнем довіри суспільства. Однак, досить довгий час  традиційні християнські конфесії України не мали однозначної позиції стосовно того, як потрібно завершити війну. Лише Українська Православна Церква від початку протистояння і до цього дня постійно стояла на позиції мирного врегулювання конфлікту.

Про вплив Української Православної Церкви на мирне врегулювання протистояння на Донбасі та роль в цьому процесі інших християнських конфесій в своєму інтерв’ю для порталу “Про Церкву” розповідає керуючий справами УПЦ митрополит Бориспільський і Броварський Антоній (Паканич).

– Владико, звернутись до Вас з запитаннями змусила різка зміна риторики в середовищі інших християнських конфесій України стосовно збройного протистояння на Донбасі. Ті предстоятелі українських церков, які ще нещодавно говорили про війну у схвальному тоні, сьогодні закликають до миру і примирення з росіянами. Як Ви вважаєте, в чому причина такої різкої метаморфози?

– Занурення у політику – дуже небезпечна річ. Особливо для релігійних організацій. Необхідно увесь час пильно відслідковувати перепади настроїв всередині суспільства. Якщо спостереження зроблені правильно, відбувається потрапляння на гребінь електоральної хвилі, яка стрімко несе відповідну силу до широкомасштабної популярності та визнання. Якщо ж помітити зміну вподобань не вдається, зазначена хвиля просто накриває собою вчорашніх фаворитів суспільних симпатій.

На сьогоднішній день більшість українців втомилися від війни. На перший план виходять проблеми в економічній сфері. Для того, щоб ефективно з ними впоратися, нашій державі необхідний мир. Крім того, існує серйозний запит про врегулювання конфлікту на Донбасі з боку міжнародної спільноти.

Всі ці фактори могли вплинути на позицію відповідних українських церков. Однак я вірю, що все же таки головним фактором зміни тональності стало розуміння того, що ситуацію на сході країни можна ефективно врегулювати виключно невійськовим шляхом.

Господь постійно являє нам своє милосердя. З самого початку протистояння Українська Православна Церква наполегливо молилася про мир в Україні. З впевненістю можна констатувати, що за останній рік до наших храмів стало приходити більше людей. На цьогорічних хресних ходах Української Православної Церкви була неймовірна кількість паломників. Можна сказати, що разом з нами про мир молився весь український народ, а щира молитва ніколи не буває марною.

– Чому ж, на Вашу думку, мирні ініціативи Української Православної Церкви та заклики до припинення протистояння, які регулярно озвучують Її представники, не знаходять схвалення? Невже в УПЦ говорять про якийсь інший мир?

– Багато в чому на ситуацію впливає масштабна інформаційна кампанія з дискредитації УПЦ. Нас намагаються подати як «п’яту колону» в Україні, а всі наші ініціативи – як «непатріотичні».

Чого тільки не говорили про нашу Церкву за цей час – що ми переховуємо у своїх храмах зброю, що наші священики відмовляються відспівувати загиблих в АТО воїнів, що ми створюємо умови для міжрелігійних конфліктів.

Неодноразові перевірки зазначених даних підтверджували, що це все неправда, однак подальша дискредитація УПЦ не припиняється. Більш того, такий стан справ вигідний тим, хто заради нарощування свого рейтингу та можливостей, використовує негативну інформаційну кампанію для роздмухування релігійного конфлікту в Україні.

Наразі захоплено більше 30 храмів УПЦ. Останній приклад – село Катеринівка Тернопільської області, де 21 вересня представники «Київського патріархату» та радикали з «Правого сектору» увірвалися до нашого храму св. Георгія Побідоносця, вирізавши отвір поблизу одного з вікон церкви.

Ми віримо, що Господь посилає нам випробування для зміцнення нашої віри. Те, як з нашою Цервою поводяться зараз окремі представники суспільства та влади, є для неї саме таким випробуванням. Воно не перше і не останнє. Історія знає чимало випадків, коли Церква піддавалась цензурі, заборонам, гонінням. Але щоразу, витримавши черговий іспит, вона ставала чистішою, сильнішою та духовно багатшою. Що більше наш заклик до миру стримуватимуть, тим гучніше він пролунає.

– На Вашу думку, чи спрацюють теперішні заклики представників інших конфесій до миру, після того, як досить тривалий час, вони говорили про необхідність війни, а дехто навіть їздив закордон просити зброю?

– Ми будемо молитися про те, щоб вони спрацювали. Зараз вже не так важливо, хто перший закликав до миру. Важливо, щоб цей мир, нарешті, прийшов на нашу землю. Тисячі українців загинули у цій війні. До мене приходять матері, які втратили синів, жінки, які залишилися без чоловіків, люди, чиї родини згинули під обстрілами. Дивляться в очі, просять розради, хочуть хоч якось втамувати свій біль. Ми молимося за них, за їхніх загиблих рідних. Але їхнє горе вже нікуди не зникне.

Серед загиблих на Донбасі є й малі діти. Їхні батьки досі у розпачі і не мають спокою. Ми повинні негайно припинити цю війну! І зробити все можливе, щоб вона ніколи більше не повторилася. Саме тому кожному, хто відверто, від серця закликає до миру і намагається цей мир наблизити, я готовий особисто вклонитися до самої землі.

– Той погляд на конфлікт на Донбасі, який досить тривалий час поширювали в середовищі інших українських церков, однозначно лишив негативний відбиток на людському світосприйнятті. Чи зможуть українські релігійні конфесії змінити погляд суспільства на війну, якщо зусилля в цьому напрямку будуть консолідовані?

– Головна місія Церкви – сприяти людям стати на шлях спасіння. Якщо її діяльність не затьмарює занурення у політику, вона зможе допомогти зцілити будь-яку душевну рану. Головне, щоб у людини, яка прийде за підтримкою, було щире бажання змінитися. Двері наших храмів завжди відкриті для всіх, хто шукає втішання та спокою. Із Божим благословенням ми повернемо суспільство до мирного стану.