Різдвяне послання Митрополита Бориспільського і Броварського Антонія пастирям, чернецтву і всім вірним чадам Бориспільської єпархії УПЦ

 Різдвяне послання Митрополита Бориспільського і Броварського Антонія пастирям, чернецтву і всім вірним чадам Бориспільської єпархії УПЦ

«Всяческая днесь радости исполняются, Христос родися от Девы»
(
Стихира свята Різдва Христового на утрені)

Возлюблені у Господі всечесні пастирі,
чесне у Христі чернецтво,
боголюбиві миряни — брати й сестри!

Знову і знову Свята Православна Церква, навіть у такі дні іспитів, пов’язаних з пандемією, продовжує нагадувати нам, що попри будь-які хвороби і життєві труднощі ми маємо сповнюватися радістю від звістки про те, що Сам Бог став сьогодні Немовлям задля спасіння всього людського роду.

Колись не до кінця зрозуміле у Старому Завіті значення імені «Еммануїл» — «З нами Бог» (Іс. 7:14) — зараз наповнилося змістом, бо «Слово стало плоттю, і перебувало з нами, повне благодаті й істини; і ми бачили славу Його, славу, як Єдинородного від отця» (Ін. 1:14). Через гріх і свої немочі людина не змогла піднятися до Бога, тому Він Сам зійшов до неї. Святий праведний Миколай Кавасила пояснює цю тайну наступним чином: «Не ми шукали, проте ми були віднайдені, оскільки не вівця шукала пастиря, і не драхма — господарку, але Він Сам прийшов на землю та знайшов Свій образ. він був там, де блукала вівця, підняв її та припинив її поневіряння. Однак Він не забрав людей на небо, але тих, які перебувають на землі, зробив небесними, вмістивши в них небесне життя».

У своєму народженні Христос не тільки зцілює нашу грішну природу, але ще й показує людині, якою вона має бути і в чому полягає сенс її життя. Справжня людина — це людина, в житті якої проявляється любов до всього оточуючого. Щоб втілити цей ідеал, нам потрібно набратися терпіння, прикладом чого є також Богонемовля Іісус Христос. В яслах Йому постійно загрожувала небезпека — як людині, але як Бог Він завжди був у повній безпеці. Отож, щоб повною мірою оцінити принесену з Неба радість, ми маємо віднайти у собі терпіння, особливо в такий скрутний час, коли хвороба лютує та вселяє страх у всьому світі. Господь долає дистанцію від Неба до землі, щоб спасти хвору на гріх людську природу, адже «не здорові потребують лікаря, а недужі» (мф. 9:12). І цим він показує нам приклад, що, не зважаючи на необхідність дотримання дистанції тілесної, ми маємо стати ближчими один до одного духовно. Любов Бога до людей привела Його до умалення і навіть до хресної смерті, ця ж любов має також проявлятися і в нас один до одного. Адже коли ми любимо когось такою любов’ю, ми погоджуємося терпіти і переносити всілякі негаразди, щоб тільки було краще тій людині, яку ми любимо.

Возлюблені у Господі всечесні пастирі, чесне у Христі чернецтво, боголюбиві миряни — брати й сестри! У ці дні, коли, за словами святого Григорія Богослова, «Досконалий умаляється, зменшує Свою славу, щоб ми змогли вкусити від Його повноти», вітаю вас з великим, радісним та світоспасительним святом Різдва Христового! Нехай Господь утішить всіх нас у важких подіях нашого життя, як Він утішив Свою Пречисту Матір та праведного Іосифа тією радістю, що осяяла увесь світ з Віфлеємської печери. Молімося один за одного, щоб Всемилостивий Господь дав нам сили переносити скорботи, «знаючи, що від скорботи походить терпіння, від терпіння досвідченість, від досвідченості надія» (Рим. 5:3-4), і щоб наша надія — Христос, народжений у Віфлеємі, зцілив наші немочі та долучив нас до Свого Вічного життя.

Божою милістю

МИТРОПОЛИТ БОРИСПІЛЬСЬКИЙ І БРОВАРСЬКИЙ

Різдво Христове

2021 р.