Засніжені схили гір, вкриті чорним мереживом дерев. Море закуте в льод. Матінка природа, схожа на білолицю красуню з чорними пухнастими віями, яка солодко спить під крижаною ковдрою. На природному годиннику зима - 26 січня.
А поряд, як невгамовна сусідка… Вишгора. Музика, сміх. По білосніжним схилам розсікають лижники. Малеча, на маленькій гірці спускається на санчатах. Здається таке може бути лише в рекламі.
Але це насправді. При чому в самому Вишгороді, в трьох кроках від нашого храму святим страстотерпцям Борису та Глібу. Всього в 15 хвилинах від столиці.
З благословення Високопреосвященнішого Антонія митрополита Бориспільського та Броварського учні Недільної школи відвідали це казкове місце.
Двадцять хвилин – і наші діти, вже в лижних черевиках,з лижами, поки ще в руках, з шоломами на головах - готові підкорювати нові вершини.
Поки новачки відпрацьовували їзду плугом, поворот, зупинка, підйом. Бувалі, вже вкотре, піднімалися підйомником, неначе в метро по ескалатору, щоб знову й знов мчати стрілою вниз з вершини гори.
Минула година. Професіоналізм інструкторів «Вишгори» - зробив свою справу. Спочатку з інструктором, а потім і самостійно, діти з’їжджали з гори. А ще через годину і не розбереш, хто з них новачки, а хто бувалі. Після спортивних смагань діточок вже чекав ще один сюрприз - гарячий чай з фірмовими пончиками.
Рум’яні щоки від морозу, блиск в очах - все це свідчило, що відпочинок вдався на славу. Ви б тільки бачили, з яким захватом юні лижники ділилися своїми враженнями. Ще б пак! Вони підкорили нову вершину в своєму житті.
Наш духовний наставник, - отець Димитрій часто говорить: «Найперше потрібно піклуватися про свою душу, щоб завжди бути з Богом. Але і не забувати про тіло - бо в здоровому тілі – здоровий дух! І якщо є бажання, то треба працювати, збиратися і навчати дітей любити спортивні розваги!». Дякуємо за настанови та турботу дорогий батюшка!