ОСЕЩИНО. Друга зміна дитячого православного табору «Десенка»

Створено: Субота, 12 серпня 2017, 23:01

По благословенню Високопреосвященнішого Антонія митрополита Бориспільського і Броварського відбулася друга зміна дитячого православного табору «Десенка» другого Вишгородського благочиння при Храмі на честь Святителя Спиридона Єпископа Триміфунтського Чудотворця с. Осещина.
Дитяче наметове містечко знову розташувалося на березі дивовижної річки Десни, у декількох кілометрах від рідного Храму Святителя Спиридона, але поряд з Храмом на честь Святителя Миколая с. Новосілки, місця де у давнину існувала відома у всьому православному світі – Микільська Пустинь.
Води Десни не тільки приємно охолоджують тіло у спеку, але головне – вони цілющі! Це екологічно чиста зона відпочинку, діти забезпечені тут щоденним перебуванням на свіжому повітрі, купанням, спортивними іграми, які сприяють загартовуванню і оздоровленню діток.
Літо у дитинстві – це незвичайний і особливий відрізок часу. Кожна дитина чекає літо у надії на добрий відпочинок, на знайомства з новими друзями, відкриття, загалом – на якесь диво дивне…
Те, що відбувається з нами у дитинстві, запам’ятовується на все життя.
Літні люди кажуть, що часом ми не пам’ятаємо того, що відбувалося напередодні, але дуже детально пам’ятаємо своє дитинство, дитячі табори, пам’ятаємо навіть запах їжи, яку їли дітьми.
Тому ми й хотіли подарувати нашим маленьким прихожанам частинку цієї літньої радості.
Безпосереднім організатором табору був ієрей В’ячеслав Стеценко, клірик Храму на честь Святителя Спиридона с. Осещина.
Він постійно знаходився на території дитячого табору, організував і місця відпочинку і літню їдальню, і місце для зберігання харчів, і таке інше, що потрібно для забезпечення відпочинку у наметах.
Але сам би він нічого не зробив, якби поряд з ним не було вірних добрих помічниць – його матушки Людмили, нашого най прекрасного у світі кулінара раби Божої Іоанни Клічук, та її матусі Тетяни, доброзичливої Іоанни Циганчук, яка забезпечила безперебійне постачання дров для багаття, сім’ї Литвиненків – Володимира і Валентини, сім’ї Вєтрів – Валерія і Олени, раба Божого Олега, сім’ї Дудченків – Володимира і Лариси, які привезли до табору величезний рибальський човен для проведення екскурсій з дітками по Десні, і багатьох інших парафіян, які щоденно відвідували по черзі табір, і щиро бажали допомогти хто, чим міг.
Наш благочинний протоієрей Олександр Стасів постійно відвідував дитячий табір, розмовляв з дітками, організовував ігри, а головне щоденно доставляв до столу солодощі і морозиво, що зрозуміло було дуже доречним у таку спеку.
За час перебування у таборі діти не тільки зміцнювали своє здоров’я, але й вчилися, як правильно поводитись у екстремальних умовах, знайомились з природою, вчилися готувати страви на вогнищі, збирати трави, ловити річкову рибку, слухати спів птахів і тріскотню коників. Вони вчились, хто не вмів, мити посуд, прибирати у наметі, а саме головне, вони вчилися бути Людьми з великої літери, тобто пізнавали, як треба жити у світі по християнські, по Божим заповідям.
Кожен день у таборі розпочинався і закінчувався виконанням молитовного правила, ієрей В’ячеслав пильно слідкував за духовним станом діток, як вони знають основні православні молитви до Господа. Перед трапезою і після неї дітки по черзі молились з подякою до Господа Ісуса Христа.
Щоденно ієрей В’ячеслав проводив чи то читання православної дитячої літератури, чи житія Святих Божих Угодників, чи просто повчальні життєві історії.
Наші дорогі жінки, прихожанки храму Святителя Спиридона с. Осещина, тричі на день забезпечували харчування і діток і дорослих. Спаси їх Господь!
На все життя залишаться у пам’яті кожної дитини вечірні розваги біля багаття, печена картопелька, та головне, християнські стосунки між присутніми, де панував спокій, та любов.
Головна мета православного табору – правильне, з точки зору християнської етики і моралі, духовне виховання дітей на принципах православних традицій, з установкою на необхідність у всьому керуватись Заповідями Божими, з любов’ю до ближнього, до створеної Богом природі і Вітчизни.
Усі організатори цього заходу щиро прикладали свої сили до виконання цієї головної мети. Многая їм літа!