Історія селища Калита

Нинішнє селище міського типу Калита має давньоруські корені, але вперше згадується в польській люстрації 1628 р. Історична назва цього села основана на різних легендах.
По автотрасі Київ – Чернігів – Москва неподалік від цього села на кордоні Київської та Чернігівської обл. розташований хутір Калитянське, де колись це була станція по переміні коней, які були задіяні для подорожування.

Існує легенда, що на цій станції було вбито сина Івана Калити, якого потім поховали чи то відспівували в найближчій церкві.  Інша легенда говорить, що багатий козак Калита був похований на березі річки і потім на місці цього поховання було зведено козаками церкву. У книзі Броварська минувшина, історія поселень Броварського краю 2003р., про Калиту спотворена інформація щодо церкви, яка існувала в той час. Згідно архівних даних Чернігівського архіву церква була збудована в Калиті козаками з часу заснування села.

1859 року у селі козачому та власницькому Семиполковської волості Остерського повіту Чернігівської губернії, мешкало 1554 особи (793 осіб чоловічої статі та 761 — жіночої), налічувалось 199 дворових господарства, існувала православна церква.

Селище розташоване на вітряному підвищенні, зручному для побудови вітряків, а тому тут здавна процвітало мірошництво — молоти зерно привозили з усіх сусідніх поселень. Старожили розповідають, що іще на початку 20 століття тут діяло 62 вітряка. Золотий вітряк і став символом селища.

Свій статус селища міського типу Калита отримала 1973 року.

Тут працює АТ «Калитянський експериментальний завод комбікормів і преміксів» і один з найбільших у країні комплекс сільськогосподарського тваринництва СВАТ «Агрокомбінат "Калита"».

http://uk.wikipedia.org